Зразково-показовий циганський табір... з’явився у селі Ратівці на Закарпатті. Його мешканці не крадуть, працюють і справно ходять до церкви.

Усе це наслідок наполегливих зусиль самих циганів. Їхній табір у Ратівцях – півсотні господарств і 250 мешканців – нині взірцевий. А нещодавно жили там з того, що крали. Якщо когось і слухали – так циганського барона. Ця посада, як відомо, виборна. І от нещодавно її довірили Карлу Бадею. Той влаштувався на держпідприємство, звів хату і разом зі священиком почав переконувати людей працювати. В результаті половина дорослих ромів влаштувалася на роботу – на залізницю, приймальниками брухту та продавцями. Майже всі таборяни пішли до церкви. Для ратівського табору з районного бюджету навіть виділили 100 тисяч гривень на електрифікацію і 200 тисяч – на газогін. Траншею копали самі мешканці. Також у кожному дворі встановили лічильники. Проте, майже в сотні інших таборів Закарпаття життя зупинилося на межі сторічної давнини. Класичний закарпатський табір – це вулиця чи кілька - на околиці. Хати з глини і відсутність елементарних побутових зручностей. Натомість обласна програма “Ромське населення” все через той же ж брак коштів за три роки мало що змінила.

Перший канал